Види вітамінів

        Вітамін В1 (тіамін).  Антиневритний вітамін Вітамін В1 приймає участь у синтезі ацетилхоліну, каталізуючи  утворення ацетил-КоА —субстрату ацетилювання холіну. Вважають, що тіамін приймає участь в кровоутворенні, на що вказує наявність вроджених тіамінзалежних анемій, що піддаються лікуванню високими дозами цього вітаміну.

        Добова потреба в тіаміні — 1,1—1,5 мг. Досить багато вітаміну В, знаходиться в пшеничному хлібі з борошна грубого помолу, в оболонці насінь хлібних злаків, у сої, квасолі, горосі, в дріжджах. З продуктів тваринного походження найбільш багаті тіаміном печінка, нежирна свинина, нирки, мозок, яєчний жовток. В даний час дефіцит вітаміну В, стає однієї з проблем харчування, тому що через високе споживання цукру і кондитерських виробів, а також білого хліба і шліфованого рису істотно збільшується витрата цього вітаміну в організмі. Використовувати дріжджі як джерело вітаміну не рекомендується через високий вміст у них пуринів, що може призводити до появи обмінного артриту (подагри).
Гіповітаміноз. Вже ранні прояви гіповітамінозу супроводжуються зниженням апетиту і нудотою. Відмічаються неврологічні розлади, до яких відносяться порушення периферичної чутливості, відчуття «повзання мурашок», невралгії. Характерна забудьковатість, особливо на недавні події.
До речі, харчування переважно вуглеводної їжі (білий хліб, солодощі) призводить до підвищеної потреби в тіаміні і, отже, розвитку вторинної тіамінної недостатності.

         Вітамін В2 (рибофлавін)   Добова потреба у вітаміні — 1—3 мг. Основними джерелами рибофлавіну є печінка, нирки, жовток курячого яйця, сир. У кислому молоці вітаміну знаходиться більше, ніж у свіжому. У рослинних продуктах вітаміну В2 мало (виключення — мигдальні горіхи). Частково дефіцит рибофлавіну заповнюється кишковою мікрофлорою.

      Гіповітаміноз. Недостатність вітаміну В2, як і інших вітамінів, виявляється слабкістю, підвищеною втомлюваністю і схильністю до простудних захворювань. До специфічних проявів недостатку рибофлавіну відносяться запальні процеси в слизистих оболонках. Слизова губ і порожнини рота стає сухою, язик набуває яскраво-червоний колір, у куті рота з’являються тріщини, підвищене шелушіння епітелію шкіри, особливо на обличчі. Кон’юнктива ока втрачає блиск через сухість, викликуваним закупоркою слізного каналу злущеним епітелієм. Рогівка проростає судинами – це компенсаторна реакція на недостатність дихальної функції рогівки, яка згодом мутніє (катаракта).

        Пантотенова кислота (вітамін В3). Вітамін В3 широко розповсюджений і природі, звідси і його назва —пантотенова кислота (від: panthos— всюди).
Добова потреба — 10—15 мг. Пантотенова кислота широко поширена в продуктах рослинного і тваринного походження. Особливо високий вміст вітаміну в бджолиному матковому молочку і пивних дріжджах. Досить багато його в печінці тварин, яєчному жовтку, гречці, вівсі, бобових.

     Гіповітаміноз. Недостатність пантотенової кислоти практично не зустрічається, тому що вона синтезується мікрофлорою кишечнику. При призначенні добровольцям антивітаміну прояви недостатку пантотенової кислоти характеризувалися психоемоційною нестійкістю, схильністю до непритомностей, зміною ходи, парестезіями, почуттям печіння стоп. Синдром «печіння стоп», широко розповсюджений під час Другої світової війни у військовополонених японських таборів, добре виліковувався призначенням пантотената кальцію.

     Вторинна недостатність вітаміну розвивається при багатьох хронічних захворюваннях, тривалому застосуванні діуретиків і алкоголізму.

     Вітамін РР (вітамін В5, нікотинова кислота, никотинамід, ніацин). Антипелагричний вітамін  РР означає протипелагричний (preventive pellagra).
Добова потреба у вітаміні складає 20—25 мг. Джерелом вітаміну являються тварини (особливо печінка, м’ясо) і багато рослинних продуктів, в першу чергу, рис, хліб, картопля. Правда, вітамін РР здатний синтезуватися клітками організму з триптофану. Продукти, багаті цією амінокислотою (молоко і яйця), можуть компенсувати недостатнє надходження нікотинаміда з їжею.

       Гіповітаміноз. Характерною ознакою недостатку вітаміну РР являється симптомокомплекс «три Д»: дерматити, діарея, деменція. В основі захворювання лежить порушення проліферативної активності й енергетики клітин.
Дерматит частіше всього відзначається на відкритих ділянках шкіри, що під дією сонячних променів червоніє, покривається пігментними плямами (на обличчі у вигляді крил метелика) і лущиться. Язик стає яскраво-червоним  і болючим, потовщується, на ньому з’являються тріщини (глоссит). Слизові оболонки порожнини рота (стоматит, гінгівіт) і кишечнику запалюються, потім звиразковуються. Розлад травлення виявляється нудотою, відсутністю апетиту, болями в животі, поносами. Порушується функція периферичних нервів і ЦНС. З’являються запаморочення, головні болі. Апатія змінюється депресією. Тугомислення— аж до розумової відсталості — також прояв хвороби. Розвиваються психози, психоневрози, у важких випадках відмічаються галюцинації . Симптоми пелагри часто спостерігаються в осіб з недостатністю білка в дієті.

      Вітамін В6 (пірідоксин). Антидерматитний вітамін Добова потреба 2—2,2 мг.    Потреба у вітаміні зростає при збільшенні кількості білка в раціоні, а також під час вагітності і лактації. Прийом алкоголю і паління зменшують вміст вітаміну В6 в тканинах.

      Вітаміном В6 багаті бобові, зернові культури, м’ясні продукти, риба, картопля. Він синтезується кишковою мікрофлорою, частково покриваючи потребу організму в цьому вітаміні.

      Вітамін В6 часто називають «королем обміну амінокислот»; разом з тим його коферментні форми приймають участь у реакціях, каталізуючих майже всіма класами ферментів.

      Таким чином, вітамін В6 характеризується винятково широким спектром біологічної дії. Він приймає участь у регуляції білкового, вуглеводного і ліпідного обміну, біосинтезі гема і біогенних амінів, гормонів щитоподібної залози й інших біологічно активних з’єднань.

      Гіповітаміноз. Основними проявами недостатку вітаміну В6 є гіпохромна  анемія і судоми. Відзначається розвиток сухого себорейного дерматиту, стоматиту і глоссита. Підвищена збудливість і схильність до судом поясняється недостатнім утворенням ГАМК— медіатора гальмування нейронів.

      Фолієва кислота (фолацин, вітамін В9, вітамін Вс)  Фолієва кислота була виділена з зелених листів (лат.folium — листок, звідси і назва вітаміну).
Добова потреба. При мізерному харчуванні доза, що рекомендується, становить 50-200 мкг фолієвої кислоти щодня, лікувальна доза — до 2 мг в добу. В організмі людини фолієва кислота не синтезується, тому задоволення потребою в ній цілком залежить від її надходження з їжею.

       Вітаміну багато в листяних овочах, наприклад, у шпинаті. Він знаходиться в салаті, капусті, томатах, суницях. Багаті ним печінка і м’ясо, яєчний жовток.
Гіповітаміноз. Основним клінічним проявом недостатку фолієвої кислоти є захворювання анемією.

   У ерітроцитарному, мієлоїдному і мегакаріоцитарному паростках кісткового мозку відмічаються виражені мегалобластичні зміни. Клітини кісткового мозку характеризуються високою швидкістю ділення, тому вони особливо чутливі до порушення синтезу нуклеїнових кислот, що виникає при дефіциті вітаміну В9. Подібні симптоми відмічаються і при недостатку вітаміну В12, тому що обмін обох вітамінів взаємозалежний.

   При недостатку фолатів відмічаються слабкість, головний біль, непритомності, блідість шкіри, червоний язик, діарея. Хворі дратівливі, ворожі, у них погана пам’ять, параноя.

Гіпервітаміноз не описаний.

      Вітамін В12 (кобаламін). Антианемічний вітамін.  Добова потреба — 3 мкг. Синтез кобаламінів у природі здійснюється винятково мікроорганізмами. Тваринні і рослинні клітини такою властивістю не володіють. Основні харчові джерела вітаміну — печінка, м’ясо (у ньому кобаламіна в 20 разів менше, ніж у печінці), морські продукти (краби, лососеві, сардини), молоко, яйця. Педантичних вегетаріанців які виключають з їжі не тільки м’ясні, але і молочні продукти, рано або пізно розвивається В12-дефіцитна анемія.

     Гіповітаміноз. Недостатність кобаламінів  виникає внаслідок низького вмісту їх у їжі при вегетаріанській дієті і тим більше — при голодуванні. Особливе значення має порушення всмоктування вітаміну при гастритах зі зниженою кислотністю (у випадках порушення утворення внутрішнього фактора Касла), оперативному видаленні шлунка або клубової кишки.

     Гіповітаміноз виявляється злоякісною мегалобластичною анемією, або анемією Аддісона — Бірмера. Це захворювання залишалося смертельним до 1926 р. коли вперше для його лікування застосували сиру печінку. Порушення кровотворної функції аналогічні спостерігається при недостатку фолієвої кислоти. Крім цього, вражаються задні і бічні стовбури спинного мозку внаслідок порушення синтезу мієліна; дегенеративні зміни відмічаються також у ПНС і головному мозку. Неврологічна симптоматика зводиться до парестезій, відчуття оніміння кісток і стоп, нестійкості ходи, ослабленню пам’яті аж до сплутаності свідомості.

      Біотин (вітамін Н) Біотин був виділений з яєчного жовтка. Свою назву вітамін отримав від грец. bios — життя через його здатність стимулювати ріст дріжджів і бактерій.

    Добова потреба точно не визначена, імовірніше всього вона складає 150—200 мкг. Вітаміном Н багаті бобові, а також кольорова капуста, гриби; з продуктів тваринного походження — печінка, нирки, молоко, яєчний жовток.
Біотин синтезується мікрофлорою кишечнику людини.

     Біотин здатний утворювати з глікопротеїном білка курячого яйця — міцний комплекс, що не може розщеплюватися травними ферментами. Тому при частому вживанні сирих яєць припиняється всмоктування присутньому у їжі біотину.
     Гіповітаміноз. Біотиновий гіповітаміноз відмічається дерматитом, жирною себореєю, аллопецією, сонливістю, втомою. Часто відмічаються болі в м’язах. До гіповітамінозного стану може призвести прийом антибіотиків і лікування цитостатиками.
Гіпервітаміноз не описаний.

     Вітамін С (аскорбінова кислота). Антицинготний вітамін.  Добова потреба. У харчовому раціоні людини аскорбінова кислота повинна бути присутньою постійно, так як вона швидко витрачається, а  надлишок вже через 4 години цілком виводиться з організму.

      Джерелом вітаміну С служить рослинна їжа. Особливо багаті нею перець і чорна смородина, далі йдуть окріп, петрушка, капуста, щавель, цитрусові, суниці, але чемпіоном серед всіх рослин є шипшина:1,2 гна100 гсухих ягід. Для профілактики варто щодоби отримувати 50 мг аскорбінової кислоти, однак найбільш оптимальною для здорової людини поза стресовою ситуацією є доза 100—200 мг у добу; при захворюваннях вона може бути збільшена до 2-х г у добу. Рекомендовані Л. Полінгом мегадози вітаміну (до10 гу добу) не знаходять визнання в клініцистів.

     Водні розчини аскорбінової кислоти швидко окисляються в присутності кисню навіть при кімнатній температурі. Швидкість деградації зростає з підвищенням температури, при збільшенні рН розчину, під дією УФ-промінів, в присутності солей важких металів. Аскорбінова кислота руйнується в процесі приготування їжі і збереження продуктів.

     Вітамін С займає домінуюче положення в позаклітинному антиоксидантному захисту. Він є також найважливішим внутрішньоклітинним антиоксидантом.
Вітамін С бере участь в всмоктуванні заліза з кишечнику і вивільненні заліза в зв’язку з його  транспортним білком крові — трансферрином, полегшуючи надходження цього металу в тканини.

     Вітамін С активно приймає участь в знешкодженні токсинів, антибіотиків і інших чужорідних для організму сполук, здійснюваних оксигеназною системою цитохромів.

     Основним антиоксидантом, що перешкоджає прооксидантну дію вітаміну С, є вітамін Є. Необхідно підкреслити, що виражений антиоксидантний ефект Є здатний ефективно усувати вільні радикали жирних кислот. Таким чином, аскорбінова кислота стабілізує вітамін Є, що легко руйнується, а вітамін Є підсилює антиоксидантну дію вітаміну С. Крім токоферолу синергістом дії аскорбата є вітамін А.

    Гіповітаміноз. Вже незначний дефіцит вітаміну С виявляється відчуттям втоми, зниженням апетиту, схильністю до простудних захворювань. Характерна легка поява синців (крововиливів) на шкірі. Кровотеча ясен —досить пізній прояв гіповітамінозу С. Глибокий дефіцит вітаміну С призводить до захворювання цингою. Також клінічні прояви гіповітамінозу — розхитування зубів, набряки і болі в суглобах, пошкодження кісток, блідість шкірних покривів, порушення загоєння ран. При гіповітамінозі С розвивається залізодефіцитна анемія через порушення всмоктування заліза і використання його запасів при синтезі гемоглобіну.  Гіповітаміноз С завжди супроводжується ослабленням іммунозахисних сил організму, а також посиленням реакцій вільнорадикального окислювання, що лежать в основі патогенезу різних захворювань.

      Вітамін А (ретинол). Антиксерофтальмічний, вітамін росту . Добова потреба у вітаміні А складає 800 мкг для жінок і 1000 мкг для чоловіків.
Ретинол присутній тільки у тваринній їжі, особливо багато його в печінці і жирові морських риб і ссавців. Джерелом вітаміну для людини є також каротини. Однак варто відмітити, що бета-каротини цілком замінити вітамін А не можуть, тому що лише обмежена їх кількість здатна перетворитися в ретинол. І цієї кількості недостатньо для прояву характерних антиоксидантних властивостей вітаміну А.
Антиоксидантна дія ретинолу виявляється також в тому, що він значно підсилює антиоксидантну дію вітаміну Є.

      Сьогодні велика увага у світовій літературі приділяється похідним вітаміну А — ретиноїдам. Вважають, що їх механізм дії подібний зі стероїдними гормонами.

    Як ефективний антиоксидант вітамін А захищає організм від «пероксидного стресу» — найважливішої патогенетичної ланки багатьох важких захворювань.
   Гіпервітаміноз. Для гіпервітамінозу вітаміну А характерні симптоми: запалення рогівки ока, гіперкератоз, втрата апетиту, нудота (при гострому отруєнні — блювота), понос, головні болі, болі в суглобах, збільшення печінки. Розвивається загальне виснаження організму.

     Каротини (провітаміни А).   Вперше каротини були виділені з моркви, звідси їх назва (сarota -морква).

     Добова потреба в бета-каротинах складає 5 мг. Каротини  утворюються в рослинах при фотосинтезі. Найбільша кількість бета-каротинів знаходиться в моркві, але в різних сортах моркви їх концентрація може різко варіювати (від 8 до 25 мг на100 гсирої ваги). Джерелом каротинів є червоний перець, зелена цибуля, салат, гарбуз і томати.

    Головним місцем перетворення каротину у вітамін А є стінка кишечнику. Оскільки каротини є жиророзчинними сполуками, їх засвоєння відбувається разом з ліпідами.

      Каротини легко окисляються киснем повітря, чутливі до світла. Бета-каротини здатні депонувати в клітинах кисень.
Недостатність каротинів не описана.

     При надлишковому споживанні каротинів у людини можливе пожовтіння долонь, підошов стоп і слизових, однак навіть у таких крайніх випадків виражених симптомів інтоксикації не відмічалося.

      Вітамін Є (токоферол). Вітамін розмноження. Добова потреба — 10 мг. Однак токоферол швидко витрачається в організмі, особливо в умовах стимульованого перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що має місце при багатьох захворюваннях. Окисній деструкції вітаміну Є перешкоджає вітамін С. Це обумовлено присутністю в молекулі останнього фенольної групи — донора водню, що здатний «гасити» вільний радикал токоферолу. Тим самим вітамін С заощаджує фонд вітаміну Є. З метою посилення антиоксидантного ефекту токоферолу його варто призначати з аскорбіновою кислотою.
Найкращим харчовим джерелом вітаміну Є являються горіхи, насіння, гречана крупа, пророслі паростки пшениці, а також листки салату і капусти. З продуктів тваринного походження найбільше токоферолу у вершковій олії, салі, м’ясі, жовтку яєць.

     Гіповітаміноз. Недостатність токоферолу — досить розповсюджене явище, особливо в людей, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях, а також піддаються впливові хімічних токсиканів.

      При Є-вітамінному недостатку спостерігається частковий гемоліз еритроцитів, у них знижується активність ферментів антиоксидантного захисту. Підвищення проникності мембран всіх клітин і субклітинних структур, нагромадження в них продуктів ПОЛ — головний прояв гіповітамінозу. Саме цією обставиною пояснюється розмаїтість симптомів недостатку токоферолу — від м’язової дистрофії і безплідності до некрозу печінки і розм’якшення ділянок мозку, особливо мозочка.

     Дефіцит вітаміну Є в організмі супроводжується зниженням вмісту імуноглобулінів Є. Після його введення нормалізується чисельність Т- і В-лімфоцитів у периферичній крові і відновлюється функціональна активність Т-клітин.

      Гіпервітаміноз. Вітамін нетоксичний при значних (10—20-кратних до добової потреби) і тривалих перевищеннях його дозування. Його надлишок виводиться із організму з жовчю. У деяких випадках тривалий прийом мегадоз токоферолу (більш1 г у добу) може призвести до гіпертріглицеридемії і підвищення кров’яного тиску.

    Вітамін Д (кальциферол). Антирахітичний вітамін. Найбільш важливим із групи вітамінів Д є вітамін Д3, який утворюється у клітках шкіри людини під впливом УФ-променів.

     Добова потреба для дітей коливається від 10 до 25 мкг (500— 1000 МО), у дорослих вона менше.

     Вітамін Д3 знаходиться винятково у тваринній їжі. Особливо багатий ним риб’ячий жир. Знаходиться він у печінці, жовтку яєць. В рослинних оліях і молоці присутній вітамін Д2. Багато його в дріжджах. Біологічно він менш активний.

      Гіповітаміноз вітаміну Д призводить у дітей до рахіту, у дорослих недостатність кальція призводить до остеопорозу, карієсу, остеомаляції,

    Гіпервітаміноз вітаміну Д призводить до інтоксикації і супроводжується вираженою демінералізацією кісток- аж до перелому.

      Вітамін К (нафтохінони). Антигеморрагічний вітамін. Потреба — близько 0,1 мг у добу. Вітаміну К багато в капусті, зелених томатах, шпинаті, ягодах горобини. В тваринних продуктах його джерелом є печінка.

     Гіповітаміноз. Ознакою недостатку вітаміну К є підвищена кровоточивість, особливо при травмах. У дорослої людини гіповітаміноз К зустрічається досить рідко, тому що цей вітамін міститься в багатьох харчових продуктах; крім того, він синтезується мікрофлорою кишечнику.

     У зв’язку з участю вітаміну К в остеосинтезі можна вважати, що недостатність вітаміну К відіграє роль у розвитку остеопороза.
     Гіпервітаміноз вітаміну К не описаний.